Чому спортивна репрезентація важлива?

З початку повномасштабного нападу росії багато аспектів функціонування держави відійшли на другий план, або були й зовсім забуті. Наприклад, спортивні події на певний період були скасовані, а самі спортсмени поставили свої кар’єри на паузу. Однак, згодом все поступово почало відновлюватися і це могло викликати низку питань про те, чи доцільно виділяти ресурси для підтримки цієї діяльності? Тим більше, що для учасників змагань за кордоном потрібно було робити винятки, які не доступні звичайним громадянам, то ж дискусія про це стала досить актуальною. Хоч вже і пройшло багато часу, проблема все ще піднімається, її активно обговорюють, а в інтернеті регулярно з’являються списки спортсменів, що наче б то виїхали незаконно або за сумнівними підставами. Саме тому, спираючись на факти, я б хотів привести вагомі аргументи щодо того, чому наша репрезентація в спорті важлива, і як це допомагає в боротьбі з агресором.

Цей футбольний сезон наочно показав, наскільки талановитими є українські спортсмени, і чого вони можуть досягти, якщо отримають можливість. Звичайно, війна негативно вплинула на розвиток української ліги та місцевих клубів. Фінансова нестабільність змусила футболістів шукати пропозиції в іноземних колективах, що призвело до зміцнення збірної команди країни. Підопічні Сергія Реброва не тільки кваліфікувалися на Євро 2024, а й показали високий рівень гри проти таких сильних суперників, як Італія чи Англія. Тобто, в збірної України буде шанс отримати хороші результати на міжнародній арені, а значить ще раз привернути увагу всієї Європи до ситуації в країні.

Згадаймо, як Олег Псюк, фронтмен гурту Kalush Orchestra, на сцені Євробачення попросив про звільнення військових та цивільних з Маріуполя, що потрапили в оточення на Азовсталі. Такі заяви створюють суспільний резонанс, що перетворюється в серйозний тиск на західних дипломатів, успішна діяльність яких напряму залежить від їх виборців. Незважаючи на те, чи була ця ситуація насправді вирішальною чи мала невеликий вплив, будь-які намагання привернути увагу до війни в Україні є цінними. Наприклад, після виходу української збірної на цьогорічний Євротурнір, українські та закордонні медіа багато писали про цю подію. Зокрема, Reuters та The Athletic не тільки згадали спортивні досягнення, а й додали коментарі футболістів про складнощі, з якими вони стикнулися через війну.

Окрім таких загальних статей про певні перемоги, події чи ситуації, існує дуже цікавий феномен, який я б охарактеризував, як особистий бренд гравця. Тобто, це репутація футболіста серед нейтральних вболівальників, його фанатська спільнота та певна зацікавленість у представників медіа. Загалом, найбільш популярні спортсмени завжди мали великий вплив на суспільство, як рольові моделі для молоді, що подають приклад для наслідування. Зачіску Кріштіану Роналду в 2012 носили не тільки португальські школярі, а й діти по всьому світу. Футболки Мессі, Ібрагімовича чи Азара можна зустріти буквально на будь-якому континенті земної кулі. Тож будь-який спортсмен, що має відносно велику фанатську спільноту здатен вплинути на світосприйняття чи погляди вболівальників у всьому світі. Цього року велику аудиторію в себе в соцмережах набрав воротар збірної України та мадридського «Реала» Андрій Лунін. Він закріпився в основі «вершкових» після травми Тібо Куртуа, а також вигравши конкуренцію у Кепи Аррісабалаги, іспанського гравця, орендованого в «Челсі». Андрій Лунін провів низку яскравих матчів у сезоні 2023/2024. Наприклад, він зіграв на нуль у гостях проти Лейпцига в 1/8-ій фіналу, а також в чвертьфіналі відбив два післяматчевих пенальті та допоміг «Реалу» здолати «Манчестер Сіті».

Зараз футболіст має найбільшу з усіх українських спортсменів кількість підписників в Instagram. За Луніним стежить понад 3 мільйони користувачів. Голкіпер користується цим і для власних рекламних кампаній, часто влаштовує розіграші чи публікує дописи в колаборації з брендами, але й не забуває про Україну, адже на сторінці з’являються благодійні збори на ЗСУ, в яких розігруються особисті подарунки від зірок, в тому числі форма самого Андрія з автографом та інші круті речі.

Іншим футболістом з великою фанатською спільнотою в Instagram є гравець лондонського «Арсеналу» Олександр Зінченко. На сторінку українця підписано понад 2,5 мільйони користувачів. Він регулярно публікує дописи, у яких розповідає про допомогу армії та підтримку нашої держави іншими країнами. Олександр не тільки активно залучений до зборів на ЗСУ, а ще й офіційно представляє Україну, як амбасадор фандрейзингової платформи UNITED24.

Олександр Зінченко з самого початку повномасштабного вторгнення виступає перед західною аудиторією з закликами звернути увагу на ті жахи, що відбуваються на рідній землі та за які відповідають росіяни. Про його позицію виходять статті від найбільш впливових медіа у світі, таких, як CNN, The Guardian, BBC тощо. Олександр не боїться давати чесні, правдиві коментарі та інтерв’ю, цитати з яких розлітаються по всіх відомих спортивних акаунтах в соцмережах. Ця увага можлива лише завдяки тому, що Зінченко представляє відомий клуб з великою кількістю вболівальників, а футболісти цих команд завжди викликають палкі дискусії.

Одним з свіжих прикладів становлення зірки можна назвати дебютний сезон Артема Довбика в «Жироні». Нападник провів блискучий сезон, відзначився 24 голами та 8 асистами, став найкращим бомбардиром іспанської ліги (отримавши легендарний «Трофей Пічічі») і допоміг команді пробитися до Ліги чемпіонів вперше в її історії. Про українця почали говорити, його успіхи викликали і подив, і захоплення, а чутки про перехід до більш відомого клубу не вщухають вже котрий місяць. В соцмережах «Жирона» має непогані охоплення через сильні виступи цього року, а Довбик став головною зіркою каталонців. В одному з відео святкування завершення сезону, Артем тримає на плечах українській прапор, а також промовляє «Слава Україні!» в камеру. Це прекрасна ілюстрація для західних глядачів, щоб вони не забували про нас, а також про те, що ми все ще стоїмо і не здаємося.

Тож, спортивна репрезентація – це дуже важливе явище для формування правильного «бренду» країни. Таким чином ми маємо можливість показувати наші сильні сторони, говорити про складні моменти, нагадуючи наскільки важлива підтримка ззовні. Звичайно, є і будуть питання та проблеми, що хвилюють суспільство щодо актуальності саме цих методів репрезентації України на міжнародній арені. Однак, слід пам’ятати, що загальна картинка складається з найдрібніших деталей, а тому всі інструменти, що допомагають нам привертати увагу до своєї ситуації, – важливі. Спорт об’єднує людей, нехай і не завжди в правильних обставинах. Я вважаю, що потрібно використовувати абсолютно всі можливості, щоб наблизити перемогу.